Наш рідний край

Історія села

18 серпня 1941 року село було окуповано гітлерівцями .На фронтах Великої Відчизняної війни воювали 240 жителів села, 140 з них нагороджено орденами і медалями СРСР, 121 жителю, що загинули у боях,в центрі села встановлено пам’ятник. Село Кізомис визволено Червоною Армією 14 березня 1944 року. (Херсонський облдержархів. Фонд р 1479, опис №1 , справа № 163).

Гордість нашого села – Герой Радянського Союзу Собко Іван Кузьмич(1919 -1978рр.), який за мужність у боях на Орлово – Курській дузі отримав звання Героя Радянського Союзу.

Місцевий житель моряк Я.В.Голік нагороджений двома орденами Червоної Зірки і Орденом Слави ІІ ступеня.

В центрі села, справа від поштового відділення зв’язку знаходиться одна з памяток історії – братська могила воїнів 1917 – 1919, 1941 – 1945 рр.

14 березня 1944 року було звільнено село Кізомис, а 16 березня того ж року вся територія Білозерського району була звільнена від загарбників.

У повоєнний період село активно розбудовувалося, відновлювалося: добудовано частину приміщення школи, побудовано ФАП, сільський клуб, три магазини. В 1966 році завершено електрифікацію села.

Нині село газифіковане, стає своєрідною курортною зоною, а його наближеність до обласного центру дає змогу жителям працювати поза його межами.

У селі є дитячий ясла-садок, школа І-ІІІ ступенів, ФАП, сільська рада, пошта, мережа магазинів, перукарня.

Пам'ятки історії, архітектури та культурної спадщини:

Миколаївський Храм УПЦ МП, братська могила солдат.

У селі народились і проживали Герой Радянського Союзу Собко Іван Кузьмич. Народна артистка УРСР Діхтярьова Зінаїда Миколаївна.

Дитячий ясла – садок в селі Кізомис створенно у 1970 році, у пристосованому приміщенні Кізомиської контори риболовецької артілі.

Першим завідуючим була Голік Клара Нестерівна, а з 1976 року директор ДНЗ Пенська Людмила Іллівна – відмінник освіти України, педагог з 48 - річним стажем.Сьогодні в садочку виховується – 45 дітей, працюють 4 вихователі, 3 помічника вихователя.

Після революційних подій у 1909 році школа у селі реорганізована в земську, де навчалося 70 учнів. Першою вчителькою була Шепетовська Анастасія Лукінічна (зі слів першої учениці земської школи Брикунець М.О.), Пушкіна – Кодакавич Юзефа Петрівна Пропрацювала у школі 50 років (до 1980р.).Також серед перших вчителів згадують Кардашову.

У 1932 році відкрито 7-річку, де навчалося понад 200 учнів.Першим директором був Волинський Микола Полікарпович, який пропрацював до 1941р., пішов на війну, з якої вже і не повернувся.

У повоєнний період село активно розбудовувалося, відновлювалося, народжувалися діти. В 1948 році сільська школа реорганізована у 8-річну Кізом-иську школу. Першим директором , після ВВв, був Аксьонов Петро Іванович (1946-1975рр.), потім – Ощипок Степан Григорович (1975-1991рр.); Яковенко Поліна Олександрівна (1991-2005рр.), з 2005 року директор школи – Кривонос Лілія Гаврилівна.

Вулиця Шевченко в селі Кізомис. Названа на честь видатного українця Тараса Григоровича Шевченка у 60-х роках ХХ ст.. Розміщена паралельно головній вулиці села по праву сторону. Це одна з вулиць нашого села, де проживали, проживає і буде проживати багато достойних, чесних, працьовитих людей. Серед них: Кривонос Григорій Кирилович, Маленко Леонід Федорович, Кир´ян Тамара Іванівна, Кривонос Лілія Гаврилівна. І це далеко не всі люди, про яких варто розповідати!